НАЗВА МРІЇ
Ці думки з’явилися у мене в останній день першої морської подорожі. Ми перегнали нашу яхту “Софіюшку” до пункту призначення - марину на околиці Салоніків, де різноманітні яхти і катамарани затишно перебувають на час зими і технічного обслуговування. Ми проводили ще майже добу на борту Софіюшки щоб дочекатися зручного часу для від’їзду і зекономити на готелях. Шлях від місця швартовки до вбиральні проходив майже через всю марину; і під час останньої подорожі в ті краї, самотньо проходячи повз ряди пришвартованих та витягнутих на берег приватних суден серед нічної тиші і самотності, в мене зненацька прокинувся інтерес до їх назв. Звісно і раніше, як тільки міг розгледіти, я читав назви на бортах або кормі, та надавав їм значення не більше ніж просто ідентифікатору чи кумедному слівцю (в деяких випадках), але цього разу мене сильно зацікавив сенс що вкладений в ці слова.
У більшості з нас приватна яхта асоціюється з розкішшю про яку так чи інакше багато хто мріє. Для деяких людей це може бути предмет підкреслення статусу, для інших - мрія ще з дитинства, захоплення всього життя і навіть інструмент для заробітку, для когось - новий подих захоплення в уже насиченому і яскравому житті, можливі й інші варіанти. Ті хто більш конкретно замислювався над власною яхтою (особливо вітрильною) чи навіть має її, розуміють що це не просто дорога річ - вона потребує догляду і майже постійної уваги і щоб зважитись на володіння власним судном - треба справді мріяти про це. Та для тих хто хотів, зважився і зміг, є особлива привілея - вони в праві дати ім’я своїй втіленій мрії! Лише після першого знайомства з особливостями перебування і подорожування на яхті, я впевнений - ніхто з власників не буде зневажати цією привілеєю і відповідальністю - дати їй справді значуще ім’я. Тож в назвах приватних суден я став бачити відображення мрії їх власників, а вони, я впевнений, люди не прості, цікаві і різні як їхня власність.
Оскільки місцем спостерігання стала Греція, багато човнів носять імена персонажів грецького епосу: “Касандра”, “Одісей”, “Каліпсо”, “Посейдон”, ”Андромеда”, “Гермес”, “Прометей”, навіть величезний комерційний паром “Ахілес”... Я не грек, але і для мене ці імена яскраві, а історії з міфів стародавньої Греції вважаю серед найяскравіших спалахів в культурі людства; та й такий втілювач мрій як Жак-Ів Кусто чудово зпрацювався з “Каліпсо”. Є більш екзотичні назви з досить прямими аналогіями, як “Кон-Тікі” - найменший і доволі занедбаний човник в тій маріні (див. фото), здавалося б давно покинутий, але ні - на ньому випадково був помічений хазяїн, такий же занедбаний. Цілком ймовірно колись, попри всі складнощі та обмеження, людина присвятила життя своїй мрії й цей маленький човник побував у водах не одного океану! Антиподом йому була величезна моторна супер’яхта, пришвартована неподалік від нас; були помічені й відвідувачі, що під’їжджали на мерседесі по пірсу прямо під борт і зникали у трапі що інженерно-мистецьким дивом відокремлювався з суцільно-блискучого борту, а потім так само зливався з ним. Гадаю, те що відбувається на таких супер’яхтах приблизно однакове, як щасливі сім’ї Льва Толстого; назву її я не запам’ятав, та здається її й видно не було (а за нашою класифікацією вона була “Дредноут”, “Дестроєр, “Чумодан”).
Безперечно лідирують серед назв човнів жіночі імена. Мабуть, тому що володарі яхт - здебільшого люди романтичні, а романтики мріють про все красиве і натхненне, та понад усе - про ЖІНКУ. Але прямі аналогії - це моветон, тут скоріше назву не дають, як дитині, а питаються у самої особи.
Бувають і зовсім “прямі” назви: “Our Dream” - може у власника вже не вистачило терпіння і вигадки, а може навпаки, під цією простотою він приховує щось настільки особисте, чого не показують привселюдно.
Морські суда є традиційними й законними носіями власних імен, та справжні мрійники завжди прагнуть називати речі своїми іменами; ось тільки невеличкий перелік знайомих мені випадків:
- велосипеди “Ракета” і “Жирдяйка Кет” мого хорошого друга;
- мотоцикл “Жовтий” Олексія Коровіна;
- планер “Принцеса” Ігоря Волкова...
Найвідомішою Мрією для авіаторів і не тільки, є найбільший у світі літак АН-225 “МРІЯ”. Він встиг з’явитися у досить бурхливі часи розвитку аерокосмічної техніки, ще в СРСР в 1988р. але вже після того як Олег Костянтинович Антонов пішов з життя. Роботи зі створення літака велись під керівництвом “наступника” Антонова - Петра Васильовича Балабуєва; скориставшись своїм повним правом і відповідальністю, саме він дав ім’я Мрії, що було сміливо і рішуче в той ще радянський час. Я спробував дізнатись більше від тих, хто ще був безпосередньо з ним знайомий, що його надихнуло на цю назву, та подробиці поки залишились невідомі. Що мені точно відомо - суворі технарі, які створювали літаки і ратети, насправді величезні мрійники і мої кумири!
Найбільшою цінністю я вважаю СВОБОДУ, свободу що дозволяє створювати, і МРІЯ - її найвищий прояв! Давайте імена своїм мріям! Не забувайте і не покидайте свої мрії ні в якому разі, знаходьте час і сили для їх втілення!
Фото Мрії позичено з цієї сторінки, інші фото - з власного архіву.